Понеділок, 17.06.2019, 21:44
Вітаю Вас Гість | RSS

Масевицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 98
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Банери

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Доповідь на педагогічну раду Кисорець Г.І.

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкуренто спроможною може бути лише по-справж-ньому компетентна особистість. 
          Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, формування повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання в початковій школі учні мають набути достатній власний досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань. 
          Набуття життєвих  компетентностей діяльності є фундаментом подальшого успішного навчання школяра в основній школі. 

Основні завдання з формування в учнів життєвих  компетентностей вирішуються саме на уроці. Тому вчителеві необхідно так уміло організувати роботу, щоб зацікавити учнів, навчити дивуватися, бути спостережливим, допитливим, вдало використати можливості навчальних предметів.

Саме у початковій ланці освіти починає формуватися низка компетенцій, тобто система здатностей, що забезпечують особистості можливість оптимально здійснювати свою життєдіяльність в усіх її формах (пізнання, діяльність, спілкування, стосунки).

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні базових компетентностей. 
         Спираючись на закони розвитку дитини 6-10 років, стратегічне завдання школи створити умови для повноцінного цілісного розвитку дитини та її самоактуалізації. 

        Усім відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але часто   забувають діти люблять учитися добре! І тому головне завдання вчителя – створити умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що «я знаю», «я вмію». 
        Якщо дитина буде навчатися з бажанням, відчувати себе маленькою частинкою всього процесу навчання, чекати і разом з усіма працювати з радістю над новим відкриттям, вміти користуватися додатковою літерату-рою, довідниками то вона, закінчивши школу, не розгубиться у вирі життя. 

Компетентнісно орієнтоване навчання  вимагає застосування методів, які передбачають активну діяльність учнів. До таких належать:

  • продуктивні (вивчений мовний матеріал застосовується в практиці);
  • евристичні або частково-пошукові (окремі елементи нових знань учень знаходить завдяки розв'язанню пізнавальних завдань);
  • проблемні (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її вирішення);
  • інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, під час якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).

Остання група методів чи не найбільше відповідає вимогам компетент-нісно орієнтованого навчання, оскільки організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, які сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.

Інтерактивні методи сприяють розвитку здібностей кожної особистості, дають можливість кожній дитині продемонструвати свої навчальні досягнення в конкретних ситуаціях, порівнювати свій рівень розвитку з іншими учасниками навчального процесу.

          Щоб учні вміли спілкуватися усно і письмово на уроках: використовую на уроках діалоги, монологи; інсценізую казки; пропоную усний опис картини; проводжу нестандартні уроки, ділові та інтелектуальні ігри; розширюю словниковий запас учнів через роботу із словниками; пропоную складання словосполучень та речень , проводжу роботу з відновлення деформованого тексту; використовую мовні інтерактивні технології та прийоми педагогічної техніки; організовую роботу по складанню пам’ятки щодо адекватного спілкування.

         Інформаційні передбачають оволодіння вміннями здобувати різнома-нітну інформацію, осмислювати й використовувати її. Тому в навчально-виховній діяльності: вчу дітей працювати з підручником, словниками, зошитами з друкованою основою; пропоную пам’ятки: «Робота над текстом», «Учись читати правильно»,  «Учись читати виразно», «Учись переказувати близько до тексту», «Короткий переказ»; сприяю формування вміння опрацьовувати інформацію на основі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вчу дітей діалогу як засобу отримання інформації один від одного; стимулюю знайомство учнів з дитячою періодикою («Пізнайко», «Казковий вечір», «Барвінок»); стимулюю учнів до роботи з комп’ютером.

           Компетенції саморозвитку та самоосвіти пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися, виконувати творчі завдання. Тому залучаю дітей до виконання творчих завдань та участі в інтелектуальних заходах, практикую диференційовані домашні завдання.

Для досягнення успіху в формуванні ключових компетентностей велику роль відводжу іграм. Макаренко вважав дитячі рольові ігри такими ж важливими для розвитку дитини, як для дорослого справжню працю. Однак підкреслював: тільки та гра є педагогічно доцільною і цінною, в якій дитина активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємини. 
В іграх з фіксованими правилами (рухливі, дидактичні) діти виявляють творчість, придумуючи нові варіанти, використовуючи новий ігровий матеріал, з’єднуючи кілька ігор в одну тощо.

          Особливу групу становлять творчі ігри. До них належать ті, у яких дитина виявляє свою вигадку, ініціативу, самостійність. Творчі прояви дітей в іграх різноманітні: від придумування сюжету та змісту гри, пошуку шляхів реалізації задуму до перевтілення в ролях, заданих літературним твором.   Молодший шкільний вік – період розвитку гри-фантазування. Спряму-вати фантазію дитини в нове русло можна за допомогою моделювання, створення схем казкового сюжету, використання символічного зображення персонажів, використання загадок, кросфордів, ребусів. 
          Значні можливості у початковій школі, особливо в перших-других класах, є для проведення ігор-занять та ігор-вправ.

Ознайомлюючись із навколишнім середовищем, діти охоче грають у сюжетні  ігри («Ми прийшли до театру», «Я збираюся в гості», «На дні народження» та ін.), які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до самоконтролю. Адже учні діють у ситуаціях, близьких до їх життєвого досвіду. 
           Таким чином, використання дидактичних ігор на уроках робить процес навчання не лише цікавим, а й сприяє швидкому формуванню у молодших школярів загальнонавчальних навичок та вмінь. Адже граючись, діти вчаться, а навчаючись – граються. 

   У педагогічній діяльності постійно використовую метод проектів. Він є основною технологією формування ключових життєвих компетентностей учнів. Адже працюючи над створенням проектів, вони навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. Метод проектів є інноваційною педагогічною методикою. Він дозволяє найповніше врахувати індивідуальні особливості кожного учня. Дозволяє розв’язати проблему мотивації, створити позитивну атмосферу навчання, навчити дітей застосовувати свої знання на практиці для розв’язання життєвих і особистих проблем.

Очікуваний результат – розвиток комунікативної і рефлексивної культури школяра, оволодіння учнями інтелектуальними технологіями, їхня готовність до перегляду своїх суджень в світлі переконливих аргументів на користь такого перегляду.

При застосуванні методу проектів вирішальним є не просте повідомлення знань як незаперечних істин, а самостійне здобування знань кожним учнем за допомогою критичного ставлення до існуючої інформації і самостійне розв’язання творчих задач; плюралізм думок, підходів, шанобливе ставлення до думки, варіанта розв’язання іншого; ставлення вчителя до учнів як до рівного себе, колеги.

Місія вчителя полягає в розблокуванні здібностей дитини, у створенні умов для розкриття та реалізації їхнього творчого потенціалу. Вчитель консультує учнів, допомагає їм організовувати навчальну роботу й усвідомити способи навчально-пізнавальної діяльності, що мають засвоюватися.

         Навчання повинно бути цілісним творчим процесом. Освіта повинна стати переважно самоосвітою, виховання – самовихованням, розвиток – саморозвитком. Повинен відбуватися вільний пошук себе, процес самопі-знання і самовизначення, що є першими кроками до особистого успіху, рушійною силою якого є внутрішня потреба, спрямована на те, щоб найпов-ніше задовольнити свої інтелектуальні і духовні потреби, матеріальні запити, а також, що дуже важливо, ефективно самореалізовуватись, стверджуючись у процесі роботи як у власних очах, так і в очах однолітків.

Дуже важливо, щоб використання тих чи інших методів, прийомів, форм навчання не було "даниною моді". Їх добір і використання слід підпорядковувати змісту і меті навчального предмета, враховуючи при цьому вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, їх можливості і здібності.

 

Категорія: Мої статті | Додав: Ilchuk (09.01.2017)
Переглядів: 341 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Друзі сайту

Масевицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області, 34253, вул. Центральна,13, с. Масевичі, Рокитнівський район, Рівненська область, Україна. email: masevichi@i.ua © 2019
Зробити безкоштовний сайт з uCoz